Присвійність
«Мій, твій, його» в угорській — це не окреме слово перед іменником, а закінчення на ньому. Будинок — ház, мій будинок — házam.
Присвійні закінчення
Хто власник — показує закінчення
Додаєш суфікс прямо до іменника. Форми трохи різняться для задніх і передніх слів (гармонія).
| Власник | Закінчення | ház (дім) | kert (сад) |
|---|---|---|---|
| мій | -(o/e/ö)m | házam | kertem |
| твій | -(o/e/ö)d | házad | kerted |
| його/її | -a / -e / -ja / -je | háza | kertje |
| наш | -unk / -ünk | házunk | kertünk |
| ваш | -(o/e/ö)tök | házatok | kertetek |
| їхній | -uk / -ük / -juk / -jük | házuk | kertjük |
a házam
мій будинок
a kertünk
наш сад
a barátaim
мої друзі
-i- = багато предметів власника
Чий + що: конструкція приналежності
«Y когось» = власник + те, чим володіють із закінченням «його»: a fiú kutyája = «собака хлопця» (досл. хлопець собака-його).
a tanár könyve
книжка вчителя
Péternek a háza
будинок Петера
з -nak/-nek — для наголосу або чіткості
«У мене є»
Немає дієслова «мати». Кажуть: «мені є щось-моє» — nekem van + предмет із присвійним закінченням.
Nekem van egy kutyám.
У мене є собака.
Van időd?
Маєш час? (досл. є твій час?)
Nincs pénzem.
У мене немає грошей.
nincs = «немає»
Порадаvan = «є», nincs = «немає». Це пара, яку варто завчити одразу — вона потрібна щодня.